19.02.2010 | ЗАСОБИ ДЕТІНІЗАЦІЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЄВРО-2012

Анотація

Чемпіонат Європи з футболу 2012 р. (далі Чемпіонат) покликаний сприяти розвитку спортивної, транспортної, комунікаційної інфраструктур, готельно-туристичної сфери тощо. Оскільки підготовка до його проведення пов’язана з виділенням значних фінансових ресурсів з державного і місцевих бюджетів, приватних інвестицій, існує ризик тінізації цього процесу, можливих втрат державних фінансових ресурсів, а також суб’єктивного затягування термінів виконання робіт.

Обґрунтування важливості проблеми

Зважаючи на необхідність залучення істотних фінансових та інших ресурсів у процес підготовки до проведення Чемпіонату як з державного бюджету, так і зі сторони приватних інвесторів, виникають передумови для використання тіньових схем та поширення корупційних дій, що загрожує економічний безпеці держави, а також є передумовою погіршення іміджу України у сфері надійності реалізації елементів стратегічного партнерства.

Суть і масштаби проблеми

Зважаючи на те, що процес підготовки до проведення Чемпіонату в Україні пов’язаний з істотними оборотами фінансових та інших видів ресурсів, існує вірогідність тінізації цього процесу, що уже проявляється у такому:

1) незаконних діях щодо конвертації валюти та кредитування (так, тимчасова слідча комісія Верховної Ради України з перевірки дотримання законодавства України при проведенні реконструкції Національного спортивного комплексу „Олімпійський” (Додаток 1) повідомила про незаконні дії при конвертації валюти і безкоштовному використанні державних коштів одним із комерційних банків, що завдало збитків державі на суму 4,4 млн грн[1]);

2) недостатньому рівні техніко-економічного обґрунтування при укладенні окремих договорів (для прикладу, підписаний з проектною організацією договір на підготовку проектно-кошторисної документації при реконструкції НСК „Олімпійський” на суму 21,8 млн євро включав виконання всіх проектних робіт у центральній частині стадіону, згодом було укладено доповнення до контракту на суму 198 тис. євро з переліком робіт, які повинні були бути виконані відповідно до основного договору[2]);

3) дублюванні одних і тих самих  робіт у декількох договорах (так, передбачалося, що хід виконання реконструкції НСК „Олімпійський” повинен контролюватися проектною організацією, натомість були укладені договори, що дублюють функції контролю генпроектувальника з компаніями-консультантами на суму близько 15 млн грн[3]);

4) нецільовому використанні бюджетних коштів, зокрема:

(а) зважаючи на недотримання необхідних технологічних вимог при здійсненні будівництва автодороги державного значення „Київ–Чоп”, що значно знизило витрати кошторису, згадана траса не витримала навіть гарантійного терміну експлуатації. У зв’язку з цим, урядом було виділено додатково 700 тис. грн на позапланові ремонтні роботи. Загальні збитки, завдані державі внаслідок цього, оцінюються на рівні 17 млн грн[4];

(б) у Харківській області викрито факти нецільового використання бюджетних коштів у сумі 1,1 млн грн в межах виконання державної програми з підготовки до проведення Чемпіонату при будівництві автомагістралі загальнодержавного значення „Харків–Красноград–Перещепино” шляхом безпідставного завищення кошторисної вартості проекту[5];

(в) у Волинській області при будівництві автомагістралі „Ягодин-Ковель-Київ” незаконно присвоєно коштів на суму 2,6 млн грн. Зважаючи на це, було порушено кримінальну справу проти декількох підприємств Рівненської та Волинської областей[6];

(г) у Львівській області проблеми із будівництвом стадіону спостерігалися ще на проектному рівні (так, за даними Міжвідомчої регіональної оперативної групи з питань протидії корупції Управління СБУ у Львівській області, виявлено порушення у договорі, укладеному між Львівською міською радою та австрійською компанією „Альпіна”. Порушення стосуються вимог Державних будівельних норм, згідно з якими загальна сума проектних робіт не може перевищувати 2,48% від вартості будівельних робіт (тобто 12 млн 733 тис. грн), а у підписаному договорі вона становила майже 7,76% (39 млн 859 тис.[7]). Відтак, виникли певні проблеми з оплатою проекту стадіону та будівельних робіт;

(д) істотні зловживання спостерігаються також при будівництві об’єктів охорони здоров’я. Кошти у сумі 6,5 млн грн, що були призначені на будівництво університетських клінік та реконструкцію гуртожитків медичних університетів, які передбачалося залучити для надання медичної допомоги під час проведення Чемпіонату, використано за нецільовим призначенням. Додатково 20 млн грн було передано „Реабілітаційно-діагнос­тич­ному центру” у Краматорську Донецької області, однак цей об’єкт не входить в перелік медичних закладів, які передбачається залучати для обслуговування Чемпіонату[8];

(е) Міністерство освіти та науки, згідно програми підготовки, зобов’язане забезпечити будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт 57-ми гуртожитків навчальних закладів, які розміщені у містах, що прийматимуть Чемпіонат. На даний час уже було витрачено близько 20 млн грн бюджетних коштів на зазначені цілі, однак протягом 2009 р. так і не було розроблено та затверджено деталізованого плану реалізації вказаного завдання. Зважаючи на це, з бюджету було витрачено 4,75 млн грн не на будівництво шести нових гуртожитків, як передбачено програмою заходів, а на реконструкцію і ремонт старих, які не прийматимуть гостей Чемпіонату[9];

5) порушенні законодавства, пов’язаного з охороною інтелектуаль­ної власності УЄФА. На ці заходи було виділено 2,6 млн грн. Однак, згідно статті 11 Закону України „Про охорону прав на промислові зразки” та статті 7 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”, на виконання заходів із захисту прав інтелектуальної власності сплачуються відповідні збори, які мають цільове призначення. Лише на проведення експертизи заявок щодо реєстрації прав на інтелектуальну власність УЄФА у межах програми підготовки до проведення Чемпіонату, всупереч законодавству, було виділено 700 тис. грн. Крім того, відповідно до звіту голови Держдепартаменту інтелектуальної власності, у межах підготовки було проведено моніторинг 21-ї тисячі заявок, на що було витрачено понад 270 тис. грн із 330 тис. грн, що були передбачені на експертизу заявок, які не стосуються проведення Чемпіонату[10];

6) істотному поширенні корупції, яка, за  словами багатьох потенційних інвесторів, є одним із основних чинників низького рівня інвестиційної привабливості вітчизняної економіки та утруднює будівництво більшості основних об’єктів для потреб Чемпіонату[11]. Зважаючи на це, Україна може втратити вигідні контракти у сфері інвестування будівництва готельної мережі зі сторони відомих готельних корпорацій, які попередньо декларували свої наміри щодо вкладення інвестицій в готельну інфраструктуру України;

10) порушенні прав інвесторів, що також є чинником зниження рівня інвестиційної привабливості України. Більшість іноземних інвесторів перебувають лише на стадії декларування перспектив співпраці у межах Чемпіонату. Свою готовність вкладення інвестицій у підготовку до проведення Чемпіонату заявили представники органів державної влади та підприємництва Катару, Франції, Австрії, Німеччини та інших країн, проте необхідно забезпечити розробку інвестиційних пропозицій, конкретних проектів та прозорість процесу інвестування та гарантування дотримання прав інвесторів.

Крім того, спостерігається несумлінна конкуренція з боку представників польських ЗМІ, які періодично розповсюджують інформацію про неспроможність проведення Україною як фінальної частини, так і Чемпіонату загалом, що також можна віднести до неправомірних дій. Це погіршує імідж України на міжнародному рівні та знижує інвестиційну привабливість економіки для зарубіжних інвесторів, які мають намір брати участь в інвестуванні підготовки до проведення Чемпіонату;

11) відмиванні коштів, одержаних злочинним шляхом. Міжнародними експертами висловлюються думки щодо недостатності протидії в Україні відмиванню коштів приватними інвесторами при інвестуванні підготовчих проектів та заходів Чемпіонату. Зважаючи на те, що для будівництва об’єктів уже були залучені кошти приватних інвесторів, зокрема для будівництва стадіонів у Дніпропетровську („Дніпро-Арена”, 500 млн грн), Одесі („Чорноморець”, 1 млрд грн), Донецьк („Донбас-Арена”, 3,4 млрд. грн), Харків („Металіст”, 190 млн грн)[12], а також згідно з попередніми оцінками передбачається, що понад 70 % обсягу коштів, необхідних для підготовки до проведення Чемпіонату, будуть залучені у вигляді приватних інвестицій, необхідно передбачити обов’язкове обґрунтування джерел їх походження;

Загрози і ризики, пов’язані з розвитком проблемної ситуації

У зв’язку із зволіканням щодо вирішення проблеми протидії тіньовій діяльності під час підготовки до проведення Чемпіонату можливими є загострення таких ризиків та загроз для національної безпеки України, як:

1. Нецільове використання бюджетних коштів, призначених на підготовку до проведення Чемпіонату.

2. Зниження рівня конкурентного середовища економіки внаслідок поширення практики несумлінної конкуренції з боку осіб, що намагаються одержати контракти з використанням корупційної практики.

3. Погіршення якості інфраструктури (дорожнє покриття, якість будівель та споруд тощо) через недотримання технологічних вимог, що також може загрожувати здоров’ю та життю людей.

4. Поширення негативної інформації про Україну, відтак погіршення міжнародного іміджу нашої держави.

Стан нормативно-правової урегульованості проблеми

В Україні протидія тінізації процесів фінансування заходів з підготовки Чемпіонату недостатньо врегульована на законодавчо-нормативному рівні і частково передбачена лише у Концепції забезпечення безпеки та правопорядку під час проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу. Проте у цьому документі недостатньою мірою враховані інтереси України з точки зору гарантування її безпеки. Тому необхідно внести зміни у Концепцію, передбачивши укладання домовленостей із сусідніми з Україною державами для мінімізації дії транснаціональних злочинних угруповань під час підготовки та проведення Чемпіонату в частині протидії контрабандним потокам, торгівлі людьми, незаконній трудовій міграції тощо.

Опосередковано питання, пов’язані з протидією тінізації процесу підготовки до Чемпіонату, доцільно передбачити й у інших нормативно-правових документах, зокрема:

1. Згідно Державної цільової програми підготовки до проведення в Україні фінальної частини Чемпіонату 71,3 % фінансування становитимуть приватні інвестиції (решта заходів передбачається фінансувати за рахунок бюджетних коштів). Зважаючи на це, необхідно внести відповідні коригування у вітчизняні нормативно-правові акти, спрямовані на підвищення інвестицій­ної привабливості економіки України. Зокрема, у Законі України «Про державний бюджет України на 2010 рік» доцільно передбачити фінансування проведення міжнародних регіональних інвестиційних форумів для презентації інвестиційних проектів.

2. Зважаючи на неузгодженість Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” із Законом України „Про Національний банк” в частині можливості фінансування об’єктів Чемпіонату за рахунок авансування прибутку НБУ необхідно унеможливити повторення вказаної неузгодженості при  прийнятті «Закону України про бюджет на 2010 рік».

3. З метою виявлення та попередження тінізації процесу підготовки до проведення Чемпіонату внести зміни у Закон України “Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні”, передбачивши формування моніторингових комісій при відповідних міністерствах для попередження зловживань при реалізації проектів, що стосуються проведення Чемпіонату.

4. У зв’язку із дублюванням положень щодо захисту прав інтелектуальної власності УЄФА, відповідно до статті 11 Закону України „Про охорону прав на промислові зразки”, статті 7 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” та статті 9 Закону України «Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні», скасувати можливості фінансування захисту прав інтелектуальної власності УЄФА відповідно до статті 9 Закону України «Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні».

Пропозиції щодо вирішення проблеми

З огляду на головні аспекти ймовірних ризиків, пов’язаних з тінізацією процесу підготовки до проведення Чемпіонату, органам державного управління України необхідно реалізувати заходи, спрямовані на:

1. Запобігання зловживанням на ранніх етапах реалізації проектів, пов’язаних з підготовкою до проведення Чемпіонату. Для цього необхідно сформувати моніторингові комісії при міністерствах економіки, охорони здоров’я, освіти і науки та внутрішніх справ, завданнями яких є відслідковування процесу дотримання законодавства та виконання умов окремих контрактів, що відповідають програмі заходів з підготовки до проведення Чемпіонату. До складу таких комісій доцільно включити не лише представників відповідного міністерства, але й представників органів місцевої влади та громадських організацій (у тому числі із залученням польських експертів, що здійснюють підготовку до проведення Чемпіонату на території Польщі).

2. Посилення прозорості процесу проведення тендерів та земельних аукціонів, які стосуються підготовки до проведення Чемпіонату, шляхом висвітлення відповідної інформації про умови тендеру та детальної інформації про переможця на офіційних веб-сторінках Чемпіонату.

3. Покращення інвестиційного клімату. Цьому сприятиме запровадження системи державних гарантій інвесторам, що вкладають кошти у реалізацію проектів, пов’язаних з Чемпіонатом, у сумі понад 1 млн євро та забезпечення проведення міжнародних інвестиційних форумів на регіональному рівні для поширення інформації про інвестиційні об’єкти Чемпіонату серед потенційних зарубіжних інвесторів.

4. Реалізація заходів, спрямованих на мінімізацію претензій з боку міжнародних організацій (FATF, УЄФА та ін.) щодо вірогідного використання коштів, одержаних незаконним шляхом,  для підготовки до проведення Чемпіонату за рахунок забезпечення обов’язкового обґрунтування походження коштів, що інвестуються приватними інвесторами у підготовку до проведення Чемпіонату.

5. Проведення спільних прес-конференцій з польською стороною для мінімізації фактів безпідставної дискредитації України щодо ходу підготовки та проведення Чемпіонату.

6. Відкриття телефонних „гарячих ліній” при облдержадміністраціях для повідомлень про факти зловживань щодо підготовки та проведення Чемпіонату.

к.е.н. Волошин В.І.,

к.е.н. Флейчук М.І.,

Василиця О.Б. (за згодою)